За даними найбільшої асоціації онлайн-гемблінгу Франції AFJEL, у країні 5.4 млн гравців обирає нелегальних операторів, тоді як з ліцензованими грає лише 3.5 млн. За два роки клієнтів неліцензованих операторів стало на 35% більше, і Франція тут не унікальна
Нелегальний гральний ринок Європи зростає. Згідно з даними спеціалізованої аналітичної компанії Yield Sec нелегальні гральні оператори контролюють 71% ринку онлайн-гемблінгу ЄС. З 2023-го їхній дохід збільшився на 53% і наразі сягає 80,65 млрд євро.
Тим часом доходи легального сектору збільшилися лише на 30%, до 39,4 млрд.
Серед причин експансії нелегалів аналітики Yield Sec називають:
Але для зростання ринку чорного гемблінгу подекуди є і локальні причини.
Паралельно з кількістю клієнтів неліцензованих операторів у Франції зростають ризики для суспільства.
В AFJEL акцентують, що нерегульовані офшорні оператори часто пов’язані з криміналом, продовжують залучати нових клієнтів завдяки агресивному маркетингу в соцмережах, залученню інфлюенсерів та гігантським бонусам.
При цьому 62% користувачів нелегальних платформ мають ознаки гральної залежності, близько 70% піддавалися фішингу, крадіжці даних чи спробі залучення до фінансових махінацій. 90% – рекламному спаму.
Окрім інших загальноєвропейських причин у зростання чорного сегменту грального ринку країни є й суто французька: онлайн-казино у країні під забороною.
“Масштаб проблеми доводить, до заборона – це не захист. Єдине рішення – регульований і контрольований ринок iCasino, який відновлює довіру, захищає гравців та забезпечує справедливу конкуренцію”, – стверджує СЕО AFJEL Нікола Беро.
Але регулятор вагається щодо відкриття регульованого ринку онлайн-казино у країні. До того ж у цього кроку є впливовий противник – торгова група наземних казино Casinos de France. Поправку про легалізацію iGaming уряд країни мав розглянути в рамках перегляду бюджету у вересні, але в останній момент її зняли з порядку денного.
У Нідерландах онлайн-казино легальні, але динаміка також тривожна. За даними регулятора KSA, у першій половині 2025 року частка легальних операторів на загальному гральному ринку країни зменшилася 51% до 49%.
“Цей тренд можна пояснити впровадженням нових норм захисту гравців, які не поширюються на нелегалів”, – пояснюють у регуляторі.
Попри попередження експертного середовища, у Нідерландах майже одночасно запровадили:
І про послаблення обмежень наразі не йдеться.
За даними Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), стрімке зростання білого грального ринку України, яка фіксували останні два роки, зупинилося.
Якщо у 2024 році виручка склала 59,6 млрд, на 2025-й в асоціації прогнозують невтішні 54–55 млрд грн.
Основна причина зниження – діяльність нелегальних операторів: щоквартально близько 20–25 тисяч українців переходять з ліцензованих онлайн-платформ до неліцензованих.

Станом на кінець серпня, за інформацією АУОГБ, на ринку країни працювало близько 30 брендів нелегалів, переважно з російським корінням.
“Стратегічно єдиний спосіб зробити ринок прозорим і скоротити тіньовий сегмент — допомогти легальним операторам стати більш конкурентоспроможними у порівняння з нелегалами”, – вважає президент АУОГБ Олександр Когут.
Думку Когута поділяє чимало європейських експертів. Втім, у більшості країн зберігається тренд на посилення обмежень та підвищення податків. За деякими винятками, як от, наприклад, Естонія, де гральний податок готуються знизити з прийнятних 5% до мінімальних 3%.
Натомість у багатьох країнах ставка – на технологічність та кооперацію. Зокрема, голова регулятор Нідерландів Мішель Гротейзен нещодавно запропонував створити інтерпол з гемблінгу – головним чином, для протидії нелегалам.
Підхід виходить за межі континенту. Президент Туреччини Реджеп Ердоган збирається атакувати нелегальних операторів в інших країнах, де знаходяться їхні офіси. І навіть погрожує санкціями їхнім урядам у разі небажання допомогти.
В Україні технологічність також залишається однією зі ставок проти чорних. Не так давно PlayCity запустило систему трекінгу нелегалів, завдяки якій лише у жовтні заблоковані 314 сайтів.
Втім, у регуляторі визнають, що саме по собі блокування неефективне.
“Потрібен комплексний підхід з боку держави. Він, на мою думку, полягає в трьох основних речах. Перша річ – це адекватне законодавство, коли по білому можна працювати, не отримуючи зайвих проблем. Друге, це блокування сайтів (…) І третє, це протидія банківської системи нелегальним платежам”, – прокоментував в інтерв’ю GamingPost очільник регулятора Геннадій Новіков.
І у багатьох країнах питання впирається саме у перший пункт, адже, повторимося, влада налаштована радше впроваджувати додаткові обмеження, аніж лібералізувати норми.
Тому надія – на краще виконання другого і третього пункту завдяки вдосконаленню технологій та координації зусиль між країнами.