Хоча в Україні працює Реєстр самообмеження, передбачена медична допомога і соціальні послуги для людей з гральними проблеми, все це не об’єднано в систему. Виправити ситуацію покликана Стратегія боротьби з лудоманією
Про це у колонці для 24tv.ua розповіла заступниця голови Мінцифри Наталія Денікеєва, передає GamingPost.
Вона зазначила, що “боротьба з ігровою залежністю вперше стає спільним завданням для близько 40 державних органів та інституцій”.
Перший блок стратегії – це профілактика, яка включатиме інформування про гральні ризики та ознаки залежності. Цьому хочуть окремо вчити військових командирів, а також психологів та батьків, організовувати тематичні програми у молодіжних центрах.
Ще одне завдання – допомагати людині послідовно проходити шлях боротьби з хворобою. Від її виявлення, від “лікування до реабілітації, соціальної адаптації та повернення до звичного життя”.
“За даними, які лягли в основу стратегії, у 2025 році медичну допомогу через ігрову залежність отримали 74 людини. А соціально-психологічна реабілітація людей з ігровою залежністю протягом 2023 – 2025 років фактично не проводилася. Це дуже конкретно показує, яку систему нам ще належить побудувати”, – пише Денікеєва.
Частина стратегії захисту – боротьба з нелегальним ринком. Денікеєва акцентує, що частина задачі – це перекривати нелегалам “всю інфраструктуру, яка дозволяє їм працювати: платежі, рекламу, цифрові канали просування та фінансові потоки”.
Нагадаємо, наприкінці серпня Кабмін ухвалив першу в Україні Стратегію протидії гральній залежності. Документ охоплює період до 2035 року. Також затверджено конкретний Операційний план на 2027-2029 роки з конкретними заходами та термінами.
Детальніше про документ ми писали тут.
У Національній раді грального бізнесу України заявили, що ухвалення стратегії та практичні кроки PlayCity свідчать про перехід держави до системного, довгострокового та ризик-орієнтованого підходу до регулювання азартних ігор.