Національний інститут вдосконалення охорони здоров’я та медичного обслуговування Британії (NICE) рекомендує медикам включити у традиційні опитувальники питання щодо гральних звичок пацієнтів
Питання повинні допомогти виявити можливі гральні проблеми пацієнтів та запропонувати медичну допомогу.

Особливо, на думку експертів NICE, розпитувати про “азартні” звички потрібно відвідувачів, що звертаються з проблемами депресії або тривожності, адже наявність таких порушень – фактор ризику для гемблерів. Також на додаткові ризики наражаються пацієнти з ПТСР, РДУГ та розладами особистості.
Експерти інституту розробили опитувальник, який можуть використовувати лікарі та медичні працівники. В його основі – показники Індексу ступеню проблем, пов’язаних з гемблінгом. Це популярна метрика, яка допомагає відрефлексувати ситуацію та вчасно вжити заходи. Зокрема, індекс понад 8 вказує на те, що людині варто звернутися до спеціалізованої служби допомоги.
Наразі ініціативу підтримують на різних рівнях. Зокрема, міністерка гемблінгу Британії Фіона Твікросс вважає, що настанова NICE допоможе людям з гральною залежністю “отримати доступ до відповідної підтримки”.
У NICE акцентують, що наразі критично важливо забезпечити, щоб “стигма, сором та страх викриття” не заважали людям з проявами лудоманії звертатися по допомогу. Відкритися ж на медичному прийомі психологічно простіше, ніж самому проявляти ініціативу, шукати потрібні служби та контактувати з ними. При цьому експерти наголошують, що опитувальник – лише перший етап базової діагностики. У багатьох випадках медики не повинні обмежуватися загальними принципами, застосовуючи індивідуальний підхід. Зокрема, зважати на етнічне походження, релігійність, матеріальне становище пацієнта пацієнта. Окрема категорія – ветерани, що брали участь у бойових діях.
Британський підхід до виявлення гральної залежності через систему охорони здоров’я є логічним кроком у розбудові ефективної профілактики та допомоги гравцям. На думку експертів Slots City, де системно вивчають міжнародний досвід принципів відповідальної гри та боротьбу з лудоманією, такий підхід має потенціал для застосування в багатьох країнах, адже саме медичні працівники можуть виявляти ризики на ранніх етапах.
Включення опитувальника про азартні звички до загальних медичних оглядів дозволяє знизити бар’єр для звернення по допомогу, що особливо важливо в умовах, коли гемблінгова залежність все ще стигматизована в суспільстві. Досвід Великої Британії показує, що такий інструмент працює ефективно, особливо серед груп ризику — людей із депресією, тривожними розладами, ПТСР.
Україна наразі лише на початку свого шляху до формування політики відповідальної гри, тому використання міжнародних практик — це шанс одразу інтегрувати ефективні методи. Проте важливо враховувати локальні особливості, зокрема економічні, соціальні та культурні аспекти. Окрім адаптації міжнародних стандартів, важливо також розвивати національну систему підтримки гравців, яка б включала консультаційні центри, навчання медиків та інтеграцію з кризовими службами.
Таким чином, питання контролю за гральними звичками пацієнтів у медичних установах може стати ефективним елементом політики відповідальної гри, за умов комплексного підходу та адаптації до реалій локальних систем охорони здоров’я.