Децентралізація, спеціальний збір та шкільні уроки: як в Італії працюють з безпечним гемблінгом

Дослідники зазначають, що державним регулятором ринку азартних ігор є Агентство з питань митниці та монополій (ADM) при Міністерстві економіки та фінансів Італії. При цьому вирішувати гральні питання можуть не тільки на рівні держави, а й на рівні окремих регіонів. Зокрема, місцева влада ухвалює розміщення гральних закладів у певних локаціях, а може і ввести додатковий збір. Зокрема, у Ломбардії компанії додатково оплачують роботу асоціацій, які підвищують обізнаність щодо ризиків азартних ігор та відповідального використання грошей.

Цікаво, що тематичні уроки та лекції у країні проводяться навіть у школах. 

Країна приділяє чималу увагу формування безпечного грального середовища. З минулого року поняття відповідальної гри закріпили у законодавстві. Італія прагне до “зменшення поширення надмірної або проблемної ігрової поведінки, розвитку у гравця здатності грати збалансовано, свідомо та контрольовано”.

Моніторингом азартних ігор в країні займається окремий орган – Рада публічних ігор. Також серед її завдань – формування пропозицій до уряду щодо протидії патологічній азартній діяльності. 

Гравцям пропонують встановити обмеження щодо тривалості розваг та суми витрачених коштів, а на сайтах онлайн-операторів має міститися інформація щодо проблемної гри та засобів її профілактики. 

Концесіонер (суб’єкт, який взяв у держави об’єкт в управління на певний термін) повинен щорічно інвестувати суму, що дорівнює 0,2 відсотка свого чистого доходу, у будь-якому разі не перевищуючи 1 000 000 євро на рік, в інформаційні кампанії або відповідальні комунікаційні ініціативи на теми, які щорічно встановлюються урядовою комісією.

Окрема стаття державних витрат – Фонд патологічної азартної гри (GAP). З нього оплачують послуги з  профілактики, лікування та реабілітації для проблемних гравців. Видатки обмежені 50 млн євро на рік. 

Наприкінці року міністр економіки та фінансів звітує перед президентом палати депутатів і сенату щодо прогресу у захисті гравців, розвитку механізмів регулювання ринку. 

Обов’язковий елемент друкованої, аудіальної та візуальної “азартної” продукції та її реклами – повідомлення про ризик розвитку гральної залежності. Інформацію щодо гральних небезпек та контакти служб допомоги мають розміщувати в усіх гральних залах та букмекерських пунктах. 

В Італії діє розгалужена система психологічної допомоги. Одна з найвідоміших організацій – Туринський центр солідарності. Найпопулярніший метод тут – когнітивно-поведінкова терапія. Для гемблерів існує широкий ряд програм  – персоналізовані , напів інтернатні, житлові, вечірні, інтенсивні програми у вихідні дні тощо. 

В Італійській федерації відділів і служб наркозалежності працює 1500 фахівців, а її осередки розташовані по всій країні. Проблемні гемблери можуть пройти терапевтичний курс тривалістю 4-6 місяців. Крім того, організація займається розробкою та впровадженням засобів профілактики проблемної гри. Також отримати допомогу можна віртуально. На це зокрема розраховані програми організації “Гемблінг терапія онлайн”, яка проводить анонімні та безкоштовні групи самодопомоги.

Повний аналітичний звіт читайте тут.