fbpx Комуністичний азарт по-в’єтнамськи | Gamingpost.net

Комуністичний азарт по-в’єтнамськи


З азартом не треба боротися, лише легалізація дає можливість тримати його під контролем. Доведено, зокрема, В’єтнамом

  • 2023-07-12 20:15
  • 1499
Читати на:

Заборони не працюють. Це розуміють навіть у країнах третього світу без демократичних традицій. Невдовзі повноцінний азартний ринок запрацює у В’єтнамі. Як травинки пробивають асфальт, так само прагнення людей до азарту проб’ється через будь-які перешкоди. І краще дати людям можливість грати легально – інакше тримати ситуацію під контролем не вийде.

 

Азарт у В’єтнамі був тривалий час під суворою забороною. Як це чомусь заведено у соціалістичних країнах, єдиною доступною формою азарту тут була лотерея. Звісно, державна. І ще купа нелегальних вуличних кіосків, де можна було зіграти у карти чи кості.

Проте забезпечені люди хотіли грати по-справжньому. На початку 2000-их для таких клієнтів на кордоні В’єтнаму з Камбоджею почали з’являтися казино. Зовсім заможні могли дозволити собі Макао чи Сінгапур. Гроші в’єтнамців залишалися у інших державах. І тоді влада дозволила відкрити казино у В’єтнамі. Але, як це водиться у комуністів, доволі нелогічно – лише для туристів. Місцевим знову залишилося далеко їздити заради гри.

А потім з’явився онлайн-азарт. Проникнення інтернету з 34% у 2013 сягнуло 75% у 2023. Почали розвиватися і місцеві онлайн-казино, звісно, нелегальні. 

Разом з онлайн-азартом почався бум гральних автоматів для гри у покер. Цього разу влада вирішила поборотися з нелегалами і 2013 року видала указ, яким легалізувала цю галузь. 44-ий майданчик з гральними автоматами став першим законним. Але – знову до справжньої легалізації не дійшло – громадянам В’єтнаму знову не наважилися дозволити у них грати – тільки іноземцям. 

Лише 2017-го року в’єтнамцям офіційно дозволили заходити у ігрові зали не лише, щоб принести гостю каву, але й щоб пограти. Щоб було зрозуміло масштаб – населення В’єтнаму складало майже 100 мільйонів.

З’явилося два укази. Один указ відкривав ринок легальних ставок, обмежуючи його можливостями ставити на перегони та міжнародний футбол. Максимальна ставка була обмежена 42 доларами, статутний капітал букмекера мав бути від 13 до 42 млн доларів залежно від того, на що з небагатого переліку можливостей вони могли приймати ставки. Другий указ у пробному режимі дозволяв наземні казино. На те, щоб врегулювати питання ліцензування, владі знадобилося, щоправда, ще два роки.

Трагикомічна історія трапилася з відкриттям казино Corona у січні 2019 – однойменна пандемія розпочалася лише за кілька місяців після його відкриття. А ліцензію йому дали на пробний період у три роки.

Щодо регулювання доступу до гри – воно було цілком логічним для соціалістичної країни. Вік гравців – від 21 року. Гравець мав підтвердити свій офіційний дохід, який мав бути вищим за 442 долари на місяць. Щоб зайти у казино, треба купити денний квиток за 42 долари або місячний абонемент за 1056 доларів.

Незважаючи на пандемію, казино за перші півроку заробило понад 4,5 млн доларів, цифра прибутку зростала до 2021, коли заборонили внутрішні подорожі. 

Мінфін у 2022 продовжив термін ліцензії ще на два роки, апелюючи до того, що громадяни ніби задоволені, а уряд отримує надприбутки.

Зі ставками теж все ніби вийшло – у 2022 році понад 45% в’єтнамців ставили на спорт.

Здається, чималий ринок В’єтнаму може зацікавити міжнародних операторів. Проте місцеві знавці попереджають, що для іноземців буде складно самотужки розібратися у специфіці отримання ліцензій та у способах виходу на ринок. Тут коли завгодно можуть скасувати попередні правила та ввести нові, а ціла купа різних державних органів має дублюючі функції, які стосуються гемблінгового ринку. Так само нелегко тут і розібратися у податковому законодавстві. (Щось нам це нагадує).

Автор: Сергій Гінзбург

Новини ігорного бізнесу України та світу на gamingpost.net. Читайте також:  

IoT хоче грати

Самообмеження без заборон: Швеція

Легко впізнати за відсутністю логіки

ЧИТАЙ ТАКОЖ
Більше матеріалів