На початку року ринок лотерей запрацював за зміненими правилами. Оператори оновили ліцензії та внесли ліцензійні платежі. Зараз уряд готується подати до парламенту профільний законопроєкт, що поглибить зміни на ринку
Документ у Раду може потрапити уже у вересні, повідомила керівниця напряму формування політики для азартних ігор і лотерей у Мінцифри Зоряна Топорецька у коментарі “Українському радіо“. Додала, що темпи його розгляду прогнозувати важко.
Посадовиця розповіла про два нововведення, який пропонує законопроєкт. По-перше, лотереї хочуть позбавити статусу “державних”, адже оператори – це приватні компанії. По-друге, видавати ліцензії планують за результатами аукціону – дозвіл отримають підприємства, готові внести більший ліцензійний платіж. Стартовою ціною будуть ті самі 24 млн грн, які компанії сплачують зараз.
Серед інших суттєвих змін – заборона лотерей типу “тото” та табу на використання для проведення лотерей обладнання для азартних ігор.
Але що, власне, змінилося на ринку, і як сприймають можливі зміни оператори?
За словами виконавчої директорки Асоціації лотерейного ринку України Ярослави Лакійчук, оператори наразі адаптують внутрішні системи під нові стандарти звітності та обліку. При цьому з точки зору взаємодії з регулятором робота стала більш формалізованою.
До ДСОМ лотерейників не підключають, але для них діє своя процедура.
“Оператори подають до PlayCity електронну звітність (щомісячну інформацію щодо проведення лотерей у розрізі кожної лотереї, а також фінансову звітність). Формат — електронні документи підписані ЕЦП. Цей робочий інструмент, який дозволяє регулятору бачити обсяги, операторів цілком влаштовує”, – каже пані Лакійчук у коментарі GamingPost.
Прописані у нових вимогах QR-коди для білетів поки не запровадили. Втім, вимоги хочуть затвердити найближчими днями. А далі знадобиться приблизно місяць на виготовлення таких білетів. Тож, імовірно, цей пункт вдасться реалізувати вже у вересні-жовтні.
Головним викликом пані Ярослава називає високу регуляторну невизначеність.
“Ліцензії мають обмежений термін дії, а паралельно триває підготовка нового профільного закону. У такій ситуації складно планувати середньо- та довгострокові інвестиції. Сучасний лотерейний ринок вимагає постійного розвитку: цифрових продуктів, оновлення мережі, нових технологій. Але без передбачуваних правил на кілька років уперед робити серйозні інвестиції ризиковано”, – акцентує вона.
Що ж до профільного законопроєкту, асоціація вже подала свої пропозиції та зауваження. Оператори прагнуть зберегти спеціальний статус “державної лотереї”, залишити спортивні лотереї “тото” і вимогу до досвіду роботи оператора. Також пропонують запровадити довгострогові ліцензії на 5-10 років з можливістю продовження.
Модель чистого аукціону в асоціації вважають не оптимальною
“У європейській практиці відбір операторів відбувається з урахуванням не лише ціни, а й досвіду, інвестиційних зобов’язань та соціальної складової. Різка зміна моделі без зрозумілого перехідного періоду в умовах уже існуючої невизначеності може створити додаткові ризики”, – стверджує Ярослава Лакійчук.
Нагадаємо, у конкурсі на отримання ліцензії взяли участь три оператора, що й були присутні на ринку, – УНЛ, М.С.Л та “Патріот”. Вони ж і отримали право на ньому залишитися. При цьому вже у березні ліцензію ПрАт “Патріот” ліквідували через “невідповідність кінцевого бенефіціара законодавчим вимогам”.