Останнім часом КРАІЛ не щастить. Подано вже другий законопроект щодо ліквідації Комісії, кворуму досі немає, а на засіданні Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики діяльність регулятора була жорстко розкритикована.
Усі чорні коти Києва вже деякий час штовхаються перед дверима українського регулятора. Нічим іншим не можна пояснити смугу невдач, яка переслідує регулятора. Апогєєм усього став монолог голови Комітета ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, де Гетманцев критикує роботу КРАІЛ.
Але чи вся критика є справедливою? Чи з регулятора намагаються зробити цапа-відбувайла? Адже деякі вислови Гетманцева є доволі спорними і несправедливими. Не сперечаємось, до роботи Комісії є запитання, проте навряд чи КРАІЛ має відповідати за всі негаразди на ринку азарта (як легального, так і нелегального).
Не секрет, що з початку весни діяльність регулятора майже заблокована – за причини відсутньості двох членів Комісії (один звільнився, іншого мобілізовано) кворум відсутній. Членів та Голову КРАІЛ має право призначати лише Кабмін, проте, незважаючи на чисельні (за словами Рудого) звернення до Кабінету міністрів, нових членів не призначено. Гетманцев зазначив, що в цьому є провина регулятора, мовляв, проблему треба було сильніше висвічувати, виносити її у публічну площину, намагатися вирішити. КРАІЛ чомусь це не зробила. Тобто, Кабмін не назначив нових членів, а Комісія винна в тому, що слабувато наполягає на вирішенні проблеми. Трохи дивно.
Далі теж непогано – КРАІЛ винна у розквіті нелегального ринку в 2022 році. Не правоохоронці. Не депутати, які досі не виконали свої обіцянки щодо оновлення системи оподаткування, чим “заохотили” нелегалів працювати – саме КРАІЛ, яка в принципі не має повноважень закривати підпільні заклади або блокувати нелегальні сайти. Хоча знаходити і передавати інформацію у компетентні органи щодо роботи нелегалів регулятор може, чим, згідно звіту й займався поміж іншим:
“...починаючи з 2021 року та протягом 2022 року, виявлено 1895 вебсайтів, які здійснюють діяльність з організації та проведення азартних ігор і лотерей на території України без відповідних ліцензій” – йдеться у звіті.
У результаті співпраці з правоохоронними органами кількість нелегальних сайтів зменшилась більш ніж на 60%. Щодо офлайн-закладів, їх було виявлено аж 606. Далі справа за правоохоронцями.
А от щодо системи онлайн-моніторингу, що досі не впроваджена – це дійсно в компетенції українського регулятора. Проте, згідно звіту КРАІЛ, на розробку та створення Державної системи онлайн-моніторингу, а також на створення інформаційної системи електронних реєстрів КРАІЛ не було виділено фінансування. Але навіть, якщо припустити, що ДСОМ створена, ввести ії в експлуатацію наразі було б неможливо, бо… бо немає кворума. Коло замкнулося. КРАІЛ чекає.
З одного боку – начебто все, що було можливо зробити, регулятор зробив – листи писали, пропозиції вносили. З іншого – складається враження, що Комісії просто зручно чекати. Можливо, Гетманцев десь і має рацію, наполягаючи на тому, що проблеми треба вирішувати, а не чекати, поки вони самі магічним шляхом вирішаться.
Чекають і учасники ринку. Незважаючи на гучні заяви про те, що податковий закон прийнятий не буде, чекають закону й обіцяних змін. А ще – чекають на 105 ліцензій, які не можуть бути видані, бо що? Правильно – бо немає кворуму. Ліцензії, що підлягають анулюванню, анульовані також не можуть бути. Думаю, причину ви вже знаєте.
Автор: Марія Полянська