fbpx «В Україні парадоксальна ситуація», - Ганна Буяджи про ринок гемблінга | Gamingpost.net
captainslot.consulting

«В Україні парадоксальна ситуація», - Ганна Буяджи про ринок гемблінга


Заслужений юрист України Ганна Буяджи в інтерв'ю для Gamingpost.net розповіла, як можна розв'язувати проблеми грального ринку в Україні.

  • 2021-05-10 11:02
  • 1390
Читати на:

Багато експертів основними проблемами для запуску грального ринку в Україні називають сертифікацію і податки. Ви з цим згодні? Як можна прискорити процес запуску?

Обидва питання є актуальними та дійсно проблемними на сьогодні.

Як відомо, світова практика регулювання сфери гемблінга така, що держава встановлює або високі податки, або високу плату за ліцензію. В Україні поки що великий розмір платежів встановлений і для першого і для другого.

Така ситуація, м'яко кажучи, лякає інвесторів, адже при прорахунку фінансової моделі підприємства у них немає впевненості, що бізнес буде рентабельним через високе податкове навантаження.

На сьогодні передбачена наступна податкове навантаження:

податок на доходи від виграшів та призів - 18% від загальної суми виграшів (призів) виплачених гравцям;

Податок на дохід з:

  • азартних ігор - 18% (в т. ч. казино, букмекерів);
  • використання ігрових автоматів - 10%;
  • випуску і проведення лотерей - 30%.

Крім того, виходячи з цього, в законодавстві абсолютно не врахована прибутковість різних видів грального бізнесу. У тому ж букмекерстві вона значно нижче, а значить, і податкова ставка могла б бути менше, а не на рівні з казино.

Для порівняння, у Великобританії податок (GGR) становить 15% від прибутку підприємства до суми £ 2,370,500 (фунтів стерлінгів), і податок до 50% - для прибутку понад £ 2,370,500. Водночас ставка податку на виграш становить 0%.

Також варто враховувати податкове навантаження на виплату заробітної плати співробітникам і вартість самої ліцензії, яка до введення системи онлайн моніторингу варто в три рази більше для онлайн казино і букмекерської діяльності.

Проблема сертифікації обладнання поки все так же не наважилася повністю. Адже перелік обладнання, яке підлягає сертифікації нарешті затвердили, але технічний регламент, згідно з яким таке обладнання повинно проводитися і вводитися в експлуатацію ще в розробці, але ж це і є ключовий документ, без якого не можуть повноцінно працювати ні оператори, ні сертифікатори, ні виробники.

З прийняттям списку суб'єктів сертифікації склалася ситуація, коли компанії зі списку до сертифікації не готові, а у багатьох операторів вже є сертифікати інших компаній, які не ввійшли в список. Що можна зробити в цій ситуації з юридичної точки зору? Як поводитися операторам?

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" суб'єкти сертифікації - іноземні та / або українські суб'єкти господарювання, які можуть здійснювати сертифікацію та інспектування грального обладнання відповідно до закону, акредитовані національним органом України з акредитації або акредитація яких іноземним органом по акредитації визнається на підставі міжнародного договору України на відповідність вимогам стандартів ISO / IEC 17020 (ISO / IEC 17020) і ISO / IEC 17025 (ISO / IEC 17025) або інших стандартів, якими їх замінили на проведення робіт з сертифікації та інспектування грального обладнання.

Таким чином, законом передбачено, що можуть бути як українські, так і іноземні компанії. В той самий час, перелік, затверджений КРАІЛ, як мінімум, дивний, тому що туди увійшли компанії, м'яко кажучи, далекі від сфери гемблінга. Нагадаю, що ними стали: Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації; Науково-виробничий центр «Кіевстандартметрологія»; Державне підприємство «Український державний центр радіочастот»; Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації та приватне підприємство «Еталон». Деякі з них мають досвід сертифікації грального обладнання в далекому минулому (до заборони азартних ігор), а деякі мають тільки туманне уявлення про це.

У світі існують загальновизнані гіганти, які сертифікують ігрове обладнання в багатьох країнах, які в цей список не потрапили. Йдеться, наприклад, про Gaming Laboratories International (GLI®) і BMM Testlabs. Хоча, справедливості заради зазначу, що жодна з міжнародних компаній туди не потрапила, не тільки ці. Так що це - лобіювання «вітчизняного виробника» або небажання (невміння) домовитися з іноземними компаніями, які багато років професійно і спеціалізовано займаються сертифікацією у сфері азартних ігор? Як на мене, то незрозуміло. Але, сподіваюся, що в майбутньому такі компанії все-таки зайдуть на ринок гемблінга в Україні. Я - за прозорий і зрозумілий ринок.

До того ж як уже було сказано, Технічний регламент, яким має відповідати обладнання все ще не прийнятий, а значить, що навіть компанії, які вже є в списку - все одно не зможуть здійснювати сертифікацію, навіть якби вони були готові.

Чи звертаються до вас за консультацією іноземні інвестори? Які проблеми найбільше їх турбують?

Звичайно, звертаються. Більшість іноземних інвесторів хочуть зрозумілі та стабільні правила гри, які все ще в розробці.

На думку інвесторів завжди впливає не один, а сукупність факторів. Серед них в першу чергу такі питання:

  • високі ставки податків і нерозуміння, чи будуть вони змінюватися;
  • висока вартість ліцензій;
  • тривалий процес розробки нормативно-правової бази (порядку сертифікації та запуску системи онлайн моніторингу), який впливає на розмір державного платежу за ліцензію;
  • відсутність заохочуючих факторів інвестування у сферу, таких як тимчасове зниження податкового навантаження та прогнозований процес отримання ліцензії й т.д.

Зараз в Україні парадоксальна ситуація. З одного боку, КРАІЛ систематично звітує про видані ліцензії і, що важливо, про перерахованих до держбюджету грошах. З іншого боку, легальний бізнес вести не можна, бо немає можливості сертифікувати обладнання, а без цього будь-яка діяльність у сфері азартних ігор незаконна. Хіба що можна себе легально рекламувати. Але напевно компанії платять такі шалені суми (а частина компаній - у трикратному розмірі) не для того, щоб просто повісити рекламу. Бізнес повинен приносити гроші, а поки в нашій країні для гемблінга, це, на жаль, неможливо. Тому поки держава не зможе забезпечити прозорі умови роботи, азартні ігри й далі будуть перебувати переважно в тіні

Інтерв'ю спеціально для Gamingpost.net

Портал про гральний бізнес gamingpost.net стежить за процесом легалізації азартних ігор в Україні. Читайте останні новини:

«Єдиний шлях - це розширення списку», - Артем Кузьменко про сертифікацію грального обладнання

«З першого дня - понад 150 заявок на підписку», - Ігор Романюк про новий випуск журналу «Азарт»

Новини покеру: Покер та шахи: наскільки вони схожі?

ЧИТАЙ ТАКОЖ
Більше матеріалів