21+
2026-08-26 08:00

Як працює і на що чекає ринок лотерей після перезапуску

На початку року ринок лотерей запрацював за зміненими правилами. Оператори оновили ліцензії та внесли ліцензійні платежі. Зараз уряд готується подати до парламенту профільний законопроєкт, що поглибить зміни на ринку

лотереї

Документ у Раду може потрапити уже у вересні, повідомила  керівниця напряму формування політики для азартних ігор і лотерей у Мінцифри Зоряна Топорецька у коментарі “Українському радіо“. Додала, що  темпи його розгляду прогнозувати важко.

Посадовиця розповіла про два нововведення, який пропонує законопроєкт. По-перше, лотереї хочуть позбавити статусу “державних”, адже оператори – це приватні компанії. По-друге, видавати ліцензії планують за результатами аукціону – дозвіл отримають підприємства, готові внести більший ліцензійний платіж. Стартовою ціною будуть ті самі 24 млн грн, які компанії сплачують зараз.

Серед інших суттєвих змін –  заборона лотерей типу “тото” та табу на використання для проведення лотерей обладнання для азартних ігор.

Але що, власне, змінилося на ринку, і як сприймають можливі зміни оператори?

За словами виконавчої директорки Асоціації лотерейного ринку України Ярослави Лакійчук, оператори наразі адаптують внутрішні системи під нові стандарти звітності та обліку. При цьому з точки зору взаємодії з регулятором робота стала більш формалізованою.

До ДСОМ лотерейників не підключають, але для них діє своя процедура.

“Оператори подають до PlayCity електронну звітність (щомісячну інформацію щодо проведення лотерей у розрізі кожної лотереї, а також фінансову звітність). Формат — електронні документи підписані ЕЦП. Цей робочий інструмент, який дозволяє регулятору бачити обсяги, операторів цілком влаштовує”, – каже пані Лакійчук у коментарі GamingPost.

Прописані у нових вимогах QR-коди для білетів поки не запровадили. Втім, вимоги хочуть затвердити найближчими днями. А далі знадобиться приблизно місяць на виготовлення таких білетів. Тож, імовірно, цей пункт вдасться реалізувати вже у вересні-жовтні.

Головним викликом пані Ярослава називає високу регуляторну невизначеність.

“Ліцензії мають обмежений термін дії, а паралельно триває підготовка нового профільного закону. У такій ситуації складно планувати середньо- та довгострокові інвестиції. Сучасний лотерейний ринок вимагає постійного розвитку: цифрових продуктів, оновлення мережі, нових технологій. Але без передбачуваних правил на кілька років уперед робити серйозні інвестиції ризиковано”, – акцентує вона.

Що ж до профільного законопроєкту, асоціація вже подала свої пропозиції та зауваження. Оператори прагнуть зберегти спеціальний статус “державної лотереї”, залишити спортивні лотереї “тото” і вимогу до досвіду роботи оператора. Також пропонують запровадити довгострогові ліцензії на 5-10 років з можливістю продовження.

Модель чистого аукціону в асоціації вважають не оптимальною

“У європейській практиці відбір операторів відбувається з урахуванням не лише ціни, а й досвіду, інвестиційних зобов’язань та соціальної складової. Різка зміна моделі без зрозумілого перехідного періоду в умовах уже існуючої невизначеності може створити додаткові ризики”, – стверджує Ярослава Лакійчук.

Нагадаємо, у конкурсі на отримання ліцензії взяли участь три оператора, що й були присутні на ринку, – УНЛ, М.С.Л та “Патріот”. Вони ж і отримали право на ньому залишитися. При цьому вже у березні ліцензію ПрАт “Патріот” ліквідували через “невідповідність кінцевого бенефіціара законодавчим вимогам”.