fbpx Тетяна Тищенко: "Чим вигідніше будуть умови роботи в Україні, тим більше інтересу наш ринок буде викликати у лідерів світової гральної індустрії" | Gamingpost.net
Перший в Україні GAMBLING FORUM! Вакансії, обладнання, подробиці легалізації вже обговорюють ТУТ Gesture 7 Created with Sketch.

Тетяна Тищенко: "Чим вигідніше будуть умови роботи в Україні, тим більше інтересу наш ринок буде викликати у лідерів світової гральної індустрії"


Тетяна Тищенко, партнер юридичної фірми "Астерс" і член Консультаційно-експертної ради при КРАІЛ, поділилася своєю думкою про актуальні питання запуску ринку азартних ігор в Україні в ексклюзивному інтерв'ю для GamingPost.net.
  • 2021-03-12 13:40:56
  • 72
Тетяна Тищенко: "Чим вигідніше будуть умови роботи в Україні, тим більше інтересу наш ринок буде викликати у лідерів світової гральної індустрії"

Експерти кажуть, що сертифікація обладнання може заробити у двох випадках - якщо буде перехідний період, або якщо Комісія затвердить сертифікацію за старими ДСТУ, які існували до заборони азартних ігор. З Вашої точки зору, який варіант оперативніше запустить гральний ринок в Україні?

Питання сертифікації є ключовим і, можливо, найбільш проблемним в процесі запуску ринку азартних ігор. Адже згідно із законодавством України без наявності сертифікованого обладнання організатори азартних ігор фактично не зможуть в повному обсязі використовувати набуті ліцензії.

Зазначені варіанти розв'язання проблеми сертифікації не можна назвати повністю ефективними і ідеальними. Встановлення перехідного періоду - гарне рішення, оскільки воно може дати час для доопрацювання всіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують вимоги до грального обладнання та його сертифікацію. Однак, ми повинні розуміти, що легалізація використання несертифікованого обладнання в перехідний період можлива тільки шляхом внесення змін до закону про азартні ігри. Інші варіанти найімовірніше будуть суперечити чинним положенням законодавства, які забороняють використання несертифікованого обладнання. Питання в тому, чи набереться необхідна більшість в парламенті для реалізації цього варіанту, і наскільки швидко будуть пройдені всі необхідні процедури для узгодження змін.

Відносно використання чинних ДСТУ проблемним моментом є те, що вони не можуть повною мірою поширюватися на ігрове обладнання, оскільки всі чинні ДСТУ не є спеціалізованими та не можуть враховувати якусь специфіку ігрових автоматів. Сертифікація за наявними ДСТУ викликає певні питання і у наших закордонних клієнтів, оскільки вони керуються у своїй діяльності іншими міжнародними стандартами. Відповідно, для того, щоб сертифікуватися по запропонованим ДСТУ, їм необхідно буде вносити ряд серйозних змін в політики, процедури та операційні стандарти. Це своєю чергою створює додаткові проблеми під час заходу іноземних операторів на український ринок. Тому навіть при наявності та використанні обладнання, сертифікованого за міжнародними стандартами, формально обладнання буде вважатися невідповідним для використання в Україні.

Найбільш правильним буде визнання міжнародних стандартів та виданих відповідно до них сертифікатів, що дозволить використовувати сертифіковане за кордоном обладнання без зайвих додаткових погоджень. Але це, звичайно ж, не скасовує паралельну роботу за вищевказаними варіантами, оскільки легалізація міжнародних стандартів - тривалий процес.

Верховна Рада так і не дісталася до голосування за законопроєкт 2713Д про зміни до податкового кодексу. На Вашу думку, який варіант закону краще відрегулює податкову ситуація - новий, в якому вирівнюються всі ставки GGR до 10% для всіх видів бізнесу і скасовується потрійна вартість ліцензій. Або колишній, в якому ставки податку були різними, але при цьому існувала податкова відстрочка і потрійний ліцензійний платіж?

Наявність подвійного оподаткування, при якому операторам необхідно платити високі ставки GGR (податку на валовий ігровий дохід) і податку на прибуток, є серйозною проблемою, оскільки покладає спочатку процесу формування ринку надмірний податковий тягар на його учасників. Якщо до цього додати обов'язок по оплаті ліцензійного платежу в потрійному розмірі до моменту запуску системи онлайн моніторингу, то інвестиційна привабливість нашого ринку істотно знижується.

Тому вітаються обидва варіанти змін, хоча в кожному з них присутні як плюси, так і мінуси. Наприклад, відстрочка податкових і ліцензійних платежів, напевно, має велику підтримку у організаторів, оскільки є досить-таки вагомою податковою пільгою. Однак, це є проблемою для інтересів держави і місцевої влади в частині забезпечення надходжень до бюджетів.

Так чи інакше, ми повинні усвідомлювати, що фактично конкуруємо за інвестора разом з більш прогресивними країнами. Відповідно, чим вигідніше будуть умови роботи в Україні в порівнянні з іншими країнами, тим більше інтересу наш ринок буде залучати у лідерів світової гральної індустрії. У пошуку балансу між інтересами держави і організаторами азартних ігор варіант з єдиною ставкою для всіх буде більш правильним.

Які складнощі на початку роботи грального ринку Ви бачите зараз?

Складнощі в основному знаходяться у сфері розробки базового масиву підзаконних нормативно-правових актів (знову ж таки, по частині сертифікації) і створення належної супутньої інфраструктури. Це стосується як відсутності фахівців з належною підготовкою, які зможуть провести сертифікацію обладнання (навчання таких фахівців також вимагає чимало часу) або тривалого процесу створення державної системи онлайн-моніторингу - базового інструменту Комісії щодо здійснення контролю за ринком. Без них запуск істотно ускладнений.

Крім цього, також є проблеми розміщення серверів операторів з обробки інформації щодо всіх ігрових операцій, одержуваної онлайн-системами. Адже згідно з чинними нормами, таке обладнання обов'язково повинно знаходитися на території України, що для багатьох нерезидентів супроводжується додатковими складнощами та навіть деякими ризиками (цю проблему також необхідно вирішити шляхом зняття обмеження на розміщення серверів в інших юрисдикціях).

Уже видано 4 ліцензії на онлайн-казино. Але системи онлайн-моніторингу досі немає. Як можна відстежити, наприклад, сплату податків операторами?

Не думаю, що з цим повинні бути великі проблеми. Оскільки перехідні положення закону містять норми, згідно з якими оператори азартних ігор в будь-якому випадку, незалежно від того, введена в експлуатацію державна система онлайн-моніторингу чи ні, все одно зобов'язані за допомогою своєї сертифікованої онлайн-системи фіксувати всю інформацію щодо відвідувачів, їх ставок в кожній грі, всі виграші і програші, а також обміни сум гральної валюти на реальну з її подальшими виплатами.

Така інформація повинна зберігатися до моменту введення в експлуатацію системи онлайн-моніторингу з подальшим трансфером всієї інформації каналами зв'язку протягом десяти днів. Невиконання цього зобов'язання загрожує позбавленням дорогої ліцензії.

Отримана інформація щодо всіх проведених операцій, при необхідності, може бути додатково перевірена, оскільки одним з найважливіших вимог сертифікації онлайн-системи найімовірніше буде неможливість внесення змін до зібраних дані.

Крім цього, не варто забувати про те, що податкова служба і раніше буде стежити за виконанням податкових зобов'язань організаторами азартних ігор, що є додатковою гарантією сплати податків.

Інше питання, що без створення і введення в експлуатацію державної системи онлайн-моніторингу Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей фактично не зможе повноцінно реалізовувати свої функції. Тому, на цей час тривала відсутність цієї системи є негативним фактором не тільки для організаторів азартних ігор, але і для КРАІЛ.

Інтерв'ю спеціально для gamingpost.net

Портал про гральний бізнес gamingpost.net стежить за процесом легалізації азартних ігор в Україні. Читайте останні новини: "Заважають некомпетентність і хайповие вкидання", - Борис Баум про те, чому Верховна Рада не проголосувала за податки для грального бізнесу

Як українці ставляться до легалізації азартних ігор?

ЧИТАЙ ТАКОЖ
Більше матеріалів