fbpx Що не так з податками для грального бізнесу, - думка юристки | Gamingpost.net
captainslot.consulting

Що не так з податками для грального бізнесу, - думка юристки


Закон про легалізацію грального бізнесу передбачав, в тому числі, податкові зміни для галузі. Їх мали запровадити після введення в дію Державної системи онлайн-моніторингу. Однак процес загальмував

Читати на:

Тому гральний бізнес працює за податковим кодексом, який вступив у силу, коли азартні ігри були заборонені. Точкові корективи внесли нещодавно, але ситуацію вони не виправили. Про податкові проблеми грального бізнесу у блозі для liga.net пише докторка юридичних наук, доцентка Зоряна Топорецька.

Зоряна Топорецька

Юристка констатує, що власники гральних автоматів платять податок з доходів – 10% з виручки та 18% податок на прибуток. При цьому за законом, загальний відсоток виграшу повинен становити не менше 90%.

"Отже легальний організатор азартних ігор  в залах гральних автоматів повинен 90% виручки спрямувати на виграші, а 10% на податки.  Тобто гроші для сплати за ліцензію, оплати заробітної плати працівникам, купівлю грального обладнання, оренду приміщення і т.д. організатор має принести "з дому", - наголошує Топорецька.

Також юристка привертає увагу до колізії у законодавстві. "Якщо читати буквально, то ставка 10% з виручки встановлена не для ігор на гральних автоматах (як було раніше), а для ігор у залах гральних автоматів", - пише вона. Себто організатор казино, що має гральні автомати, повинен платити за них податки, як за казино.

Інший суперечливий момент – податки на виграш. "Гравець, навіть якщо він виграв менше, ніж до цього програв, все одно платить з усієї суми 19,5% податків. Тому гравцю сьогодні вигідніше грати нелегально", - констатує Топорецька.

Крім того, на її думку, на гральний бізнес встановлене надмірне податкове навантаження: організатор сплачує податок на дохід та податок на прибуток, гравець – ПДФО та військовий збір, тобто кожна частина оподатковується двічі.

Юристка наводить податкові кейси з інших країн:

- у Грузії дорогі ліцензії, а податок 10% від GGR;

- у Швеції недорогі ліцензії і податок 18% GGR; так само у Литві.

- у Болгарії на початку податок становив 8% від GGR; коли ринок розвинувся, ставку підняли до 15-20%;

- в Італії – вагомих 20-25% GGR. Але ринок онлайн-гемблінгу країни – другий найбільший в Європі.

Тож юристка підсумовує, що країни, як правило, встановлюють один вид податку на гральний бізнес. Вищий податок з GGR корелює з невеликою платою за ліцензію. При цьому вищі податки здебільшого діють на розвинутих ринках.

Автор: Аліна Швець

Новини ігорного бізнесу України та світу на gamingpost.net. Читайте також:

У жовтні гральний бізнес поповнив бюджет на 700,8 млн грн

На Львівщині засудили власника нелегального покер-клубу: Що його чекає

Гетманцев хоче відправити КРАІЛ грати у нелегальні казино

ЧИТАЙ ТАКОЖ
Більше матеріалів