Під час обговорення чинного законодавства у сфері гемблінгу, яке пройшло 28 січня, члени Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей презентували план дій щодо того, як його вдосконалити. Після цього слово надали представникам бізнесу та юристам. Вони не лише озвучили найбільш нагальні проблеми, які турбують українських та іноземних операторів, але й поділилися своїм баченням щодо того, як їх слід вирішувати.
Регулятор визначив чотири вектори, за якими працюватиме у 2022 році: вдосконалення процесу ліцензування, підвищення ефективності державного контролю, налаштування процесу сертифікації ігрового обладнання та посилення механізмів боротьби з лудоманією.
ЩО ТУРБУЄ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ
Олександр Громцов, який представляє інтереси міжнародної асоціації гральної індустрії BGC, озвучив три питання, які перебувають у центрі уваги іноземних інвесторів.
Це розміщення серверів (чи буде дозволено розміщувати їх на території Європейської економічної зони); сертифікація грального обладнання (як це воно буде відбуватися на практиці для операторів, які здійснюють діяльність в сфері онлайн-казино та онлайн-беттингу) та питання податків.
БОЛІ УКРАЇНСКЬКИХ ОПЕРАТОРІВ
Виконавча директорка асоціації GC-UA Юлія Макарова переконана, що насамперед слід внести зміни до опису ідентифікаційної картки гравця.
«Те, що ми маємо зараз – технічно складно у виконанні і дуже дороговартісно», – зазначила вона.
Серед інших термінових завдань – налаштування документообігу, адже слід відходити від «дублювання інформації та подачі гори паперів»; скасування норми про 500 метрів, тому що мета її введення втрачає актуальність. Для того, щоб вберегти від захоплення азартними іграми неповнолітніх, вже існує заборона на гру особам до 21 року та пропагуються принципи відповідальної гри.
«Наступний пункт – плата за ліцензії на гральні автомати. Хотілося б мати можливість робити це поквартально, щоб облегшити роботу операторів», – ділиться думкою Юлія Макарова.
Юридичний директор Parimatch Ukraine Михайло Коваль вважає, що одним з найважливіших питань є фінансовий моніторинг.
«Ми вважаємо, що необхідно уніфікувати процедури верифікації та ідентифікації та внести зміни до закону про фінансовий моніторинг. Це некоректно – використовувати щодо гравців ті правила, які застосовуються у банківських чи фінансових установах», – переконаний Михайло Коваль.
Заступник голови правління GC-UA, партнер ETERNA LAW Артем Кузьменко у своєму виступі розповів про те, що сьогодні профільний закон не містить визначення, що таке організація та проведення азартних ігор. У зв’язку з цим виникають складнощі, в тому числі, з правоохоронними органами.
«Є дуже багато суміжних видів діяльності, які де-факто на сьогоднішній день не покриваються ліцензією В2В, але у всьому світі вони належать саме до таких послуг. Відповідно, такі компанії зараз або вже мають проблеми з правоохоронними органами, або в найближчому майбутньому будуть їх мати», – пояснює Артем Кузьменко.
На його думку, слід чітко прописати визначення вищезгаданих понять, або розширити перелік В2В ліцензій і послуг.
Юрист також підкреслив, що чималу зацікавленість інвесторів викликає можливість отримання інвестиційної ліцензії, насамперед у сфері будівництва готелів. Проте є проблема.
«Відповідно до чинних ліцензійних умов, її неможливо отримати, оскільки перелік документів містить в собі зокрема і ті, які не можуть існувати на етапі будівництва готелю», – уточнив Кузьменко.
Ще одна проблема, яка заважає повноцінному розвитку конкурентного ринку – вимога щодо права власності на ігрові автомати.
«В усьому світі передбачена можливість брати автомати в оренду, оскільки вони зношуються, їх слід міняти, і постачальники автоматів з радістю йдуть на такі умови. У нас з цим досить складно. Це завищує поріг входу на ринок», – пояснює заступник Голови правління GC-UA.
Артем Кузьменко також виступив з критикою принципів роботи реєстру лудоманів. Приміром, до реєстру можуть бути внесені паспортні дані особи, а ідентифікацію в ігровому залі можна пройти, використовуючи інший документ, який програмне забезпечення просто не розпізнає.
Юрист також закликає з обережністю ставитися до закликів посилити кримінальну відповідальність за зловживання у сфері гемблінгу.
«Правоохоронні органи можуть отримати право на негласні слідчі дії. На мою думку, вони будуть використовуватися проти операторів грального ринку. Потрібно зважено підходити до цього питання. Це не той спосіб, з допомогою якого потрібно боротися», – переконаний Артем Кузьменко.
Директор з юридичних питань Cosmolot Олександр Лисий розповів, що компанія займається активною боротьбою з нелегалами.
«За минулі три місяці було заблоковано понад 50 тисяч реальних оголошень, але постійно з’являються нові. Ми вважаємо, що якщо такі техногіганти як Google, Facebook, Apple та інші внесуть інформацію щодо того, що в Україні легалізовані азартні ігри, у свої «політики», питання нелегалів в онлайн-сегменті відпаде саме по собі», – вважає Олександр Лисий.
Представники КРАІЛ запевнили, що візьмуть до уваги зауваження усіх, хто виступив, та закликала надсилати свої пропозиції до 14 лютого.
Раніше ми писали про те, що Голова Асоціації UGC Антон Кучухідзе озвучив 8 напрямків, за якими UGC готова включатись, подавати правки та вести діалог.
Автор – Уляна Лисак
Портал про гральний бізнес gamingpost.net розповідає про легальний азарт в Україні. Читайте останні новини:
Як звернутися до КРАІЛ: регулятор розповів про комунікацію з громадянами
Законопроект 2713-д: які податки сплачуватиме гральний бізнес
Що допоможе побороти нелегальний ринок азартних ігор?