fbpx На радість нелегалам: жорсткі умові для легального гемблінгу вигідні «сірому» бізнесу | Gamingpost.net

На радість нелегалам: жорсткі умові для легального гемблінгу вигідні «сірому» бізнесу


Чому легальний сегмент ринку азартних ігор почувається вразливим та не здатний конкурувати з нелегалами?

  • 2022-02-16 17:07
  • 918
Читати на:

«Закручування гайок» легальному бізнесу та збільшення податкових ставок розв'язують руки нелегалам, – упевнені оператори азартних ігор в Україні. Про це також свідчить досвід сусідніх країн – Грузії та Молдови. На круглому столі «Актуальні тенденції розвитку грального бізнесу в Україні» представники українського ринку гемлінгу поділилися своїми думками.

Загальні тенденції

За словами директора компанії «Хвиля 4444» Сергія Іваненка, прогрес у боротьбі з нелегальним ринком, безперечно, є – таких закладів стало значно менше. Але лише якщо мова йде про регіони. У Києві проблема залишається дуже гострою.

«Якщо поруч із кожним нашим закладом раніше, умовно кажучи, розміщувалося чотири нелегальні, то зараз їх уже по шістнадцять. Також постійно проводиться робота з гостями. Певні особи приходять до наших залів, пропонують відвідувачам по 3-5 тисяч гривень, обіцяють алкоголь, цигарки та інше, залучаючи їх до своїх закладів», – ділиться спостереженнями Сергій Іваненко.

Інформацію підтверджує глава Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе.

«У дев'яти областях України ми нарахували 419 нелегальних гральних закладів. Понад 260 – у Києві та області. Київ стає центром нелегального гемлінгу. Ми передали інформацію до КРАЇЛу та правоохоронних органів», – каже глава UGC.

Це пов'язано з тим, що у Києві зосереджено 30% відсотків ринку та грошових ресурсів.

                                                         На фото: Сергій Іваненко, директор компанії «Хвиля 4444»

«Не менш важливу роль відіграє територіальна доступність: людині, яка живе у спальному районі, далеко не завжди хочеться їхати до центру, щоб пограти у гарному світлому залі», – зазначає Сергій Іваненко.

Складнощі конкуренції

Попри те, що культура гри успішно формується і все більше гравців обирають безпечні легальні заклади, питання оподаткування виграшів є дуже болючим.
Це один із критеріїв, коли вибір гравців може схилитися на користь нелегалів.

«Насамперед для гравця важливо не сплачувати податок із невеликого виграшу. Зараз із умовних однієї чи п'яти тисяч гривень забирають 20% податку. Гравцеві це незрозуміло. Багато хто запитує, чому з них 100 грн виграшу вирахували 20 грн. Вони звикли грати у міжнародних юрисдикціях, де немає оподаткування виграшу», – пояснює юридичний директор Parimatch Ukraine Михайло Коваль.

Законопроект 2713-д, на прийняття якого гральний ринок чекає вже більше року, трохи покращить ситуацію, оскільки звільнить від податків виграші до 65 тисяч гривень.

Сергій Іваненко також зазначив, що легальний ринок сьогодні більш вразливий, оскільки навіть за найменше порушення має сплачувати величезні штрафи. Нелегали, мало того, що не сплачують ні податки, ні за ліцензію, продовжують отримувати прибуток за незначних вкладень.

Тиск на бізнес

За словами Антона Кучухідзе, коли держава посилює умови для ведення бізнесу, запроваджує різні заборони – надходить не зовсім далекоглядно, адже це дає нелегалам ще більше переваг.

Генеральний директор Shangri La Kyiv Тарас Мірошниченко зазначив, що підписання українськими операторами азартних ігор Меморандуму з реклами, який і дає розуміння, як діяти в тій чи іншій ситуації – дуже прогресивний крок, який поки що не було зроблено в жодній країні пострадянського простору.

                                                         На фото: Тарас Мірошниченко, генеральний директор Shangri La Kyiv 

Також він розповів про не зовсім вдалий, на його думку, кейс Грузії – там вік, з якого дозволено грати, підвищили до 25 років. За лічені дні молоді люди віком від 21 до 25 років стали мішенню для нелегальних операторів, на яких була налаштована масована таргетована реклама.

«Виходить, що закон виніс на поверхню суперечність замість того, щоб покращувати ситуацію. У Молдові також – заборонили рекламу легального бізнесу та водночас збільшилася реклама «нелегалів» на зупинках тощо», – коментує Тарас Мірошниченко.

Також він зазначив, що низька якість надання послуг суттєво знижує собівартість – у нелегалів копійчані інвестиції.

«Кілька десятків комп'ютерів легко виносити та вносити. По суті, їх «виселяють» з одного приміщення – і вони відразу заходять в інше. Легальний бізнес вклав сотні мільйонів гривень, але працює в більш жорстких умовах», – наголошує генеральний директор Shangri La Kyiv.

Крім цього, є психологічний фактор. Після багаторічної заборони люди звикли до «напівпідвальних темних приміщень», і почуваються ніяково у великих світлих залах, де все зовсім по-іншому – починаючи від ставлення персоналу до контингенту гостей.

«Інколи люди відчувають дискомфорт і їм здається, що на них усі дивляться. У цьому напрямку теж потрібно працювати, змінюючи сприйняття та ставлення гравців», – підсумував Тарас Мірошниченко.

Оператори ринку погоджуються, що контроль відповідних державних органів потрібен, оскільки бізнес має працювати у правовому полі. Але в гонитві за жорстким управлінням головне - не нашкодити і пам'ятати, в чиїх інтересах працюють легальні оператори.

Автор – Уляна Лисак

Портал про гральний бізнес gamingpost.net розповідає про легальний азарт в Україні. Читайте останні новини:

Хто «замовив» легальний гральний бізнес? Думка експерта 

Що буде з вебсайтами, які проігнорують вимоги КРАІЛ 

Що допоможе побороти нелегальний ринок азартних ігор? 

 

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
Більше матеріалів