Гральні підсумки 2024: Ключові історії року у кількох фразах

Звісно, у 2024-му компанії намагалися активно розвиватися. Зокрема, за 11 місяців поповнили бюджет на 16 млрд грн, що у 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період 2023-го. У структурі надходжень 62,6% займає податок на прибуток (надходження по цій статті склали 10 млрд проти 5 млрд у минулому році), а 37% – ПДФО (приріст склав 32,7% – 5,9 млрд проти 4,5 млрд грн). Втім, в листопаді тенденція переломилася: гемблінгові компанії сплатили у бюджет на 36% менше, ніж у 2023-му. При цьому податок на прибуток знизився  на 49,7%. Відповідно, зменшилися і самі прибутки. Такі показники не дивують. Адже на молодому і доволі “малолюдному” гральному ринку сталося кілька ключових тектонічних зсувів.

Коротко згадуємо головні історії азартної сфери.  

Перипетії з Cosmolot

Отже, вже 1 лютого БЕБ арештувало 700 млн грн на рахунках Cosmolot. У компанії заявили про тиск з боку державних органів та спробу рейдерства. Інвестор онлайн-казино Арнульф Дамерау поскаржився західним ЗМІ, що представники влади хочуть стягнути з компанії десятки мільйонів доларів. Стало відомо, що компанію звинувачують у несплаті 560 млн грн податків. У листопаді Spacesiks, яка і володіє Cosmolot, придбав американський інвестиційний холдинг Nevada Gaming. Його президент і виконавчий директор – знову ж таки Арнульф Дамерау – зауважив, що проблеми онлайн-казино вдалося вирішити за допомогою міжнародних юристів та аудиторів. Суд розблокував рахунки компанії.

“Рекламні” штрафи

У березні  КРАІЛ виписала перший штраф за порушення правил рекламування азартних ігор. Видання “Вісник+К” мало заплатити 2 млн грн. Втім, після подальших подій “рекламні” штрафи для гемблінгових компаній перестали бути екзотикою.

Обмеження через петицію

Наприкінці березня інтернет облетіла петиція бійця Павла Петриченка, який описував проблему лудоманії в ЗСУ та закликав закрити захисникам доступ до азартних ігор. Петиція справила неабиякий резонанс, під суспільним тиском РНБО прийняло пакет обмежень, а Кабмін повністю заборонив рекламу грального бізнесу. З позитиву – лада почала активніше боротися з нелегалами, зокрема – домагатися їхнього блокування у Google Play та App Store.

Суворий гральний закон

На цьому фоні Данилу Гетманцеву та його однодумцям вдалося доволі легко провести через парламентське перше читання законопроєкт 9256-д, який у першій версії розпускав КРАІЛ, максимально обмежував гральну рекламу та забороняв спонсорство. Щоправда, остаточне голосування затягнулося на місяці, і документ ухвалили лише на початку грудня. У затвердженій версії дозволили спонсорство спортивних подій, рекламу на ТБ та радіо вночі, у медіа, на платформах та у пошуковиках для осіб, старших 21 року. Крім того, документ вводить ліміти для витрат на гру та обов’язкові перерви. КРАІЛ вже з  1 квітня 2025 року мають замінити новим органом.

Одісея мільярдів Pin–Up

У травні 2,6 млрд грн заблокували на рахунках Pin-Up, пізніше їх передали у відання АРМА, і агентство анонсувало закупівлю на них військових облігацій. Наприкінці жовтня Печерський суд Києва скасував арешт, але за повторним поданням ДБР – знову його поновив. На цьому етапі “Укр Гейм Технолоджі”, що завідує онлайн-казино, відмовилася від апеляції.  Всередині грудні власникам та топам Pin-Up оголосили про підозру та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згідно з даними слідства, діяльність казино мала “негативні наслідки для боєздатності Сил Оборони України”. У ДБР стверджують, що казино працює в “лнр” і на території росії, а особа, що безпосередньо контролює компанію, “здійснювала фінансування ветеранів так званої “сво”. Додамо, що фактично затримати підозрюваних поки не судилося, адже живуть вони не в Україні.

Затримання Рудого

Зате затримали голову КРАІЛ Івана Рудого – знову ж таки, у справі Pin-Up. Мовляв, він усвідомлював і мав докази, що онлайн-казино пов’язане з Росією, але не анулював їм ліцензію. Голова регулятора має перебувати під арештом до 4 лютого без права на заставу.