Недорогі ліцензії і дві схеми оподаткування: у Мінцифри розповіли про умови для B2B-провайдерів

Про це заступиця Міністра цифрової трансформації Наталія Денікеєва розповіла на конференції SBC Summit 2025 у Лісабоні у розмові з модераторкою дискусійної панелі, СЕО Regulus Advisory Ярославою Ісаєнко.

Наводимо ключові моменти щодо особливостей роботи B2B провайдерів на українському ринку.

Як податися на ліцензію

За словами пані Денікеєвої, випуск ліцензій, включно з ліцензіями для провайдерів B2B в Україні поновлено. Протягом двох місяців з дати публікації новини в урядовій газеті – 12 вересня – потенційні ліцензіати повинні привести документи у відповідність до актуальних вимог. Список потрібних документів можна знайти на сайті PlayCity. Якщо ж виникнуть питання, запитати до регулятора напряму.

Нинішні ліцензіати також мають звернутися до регулятора з оновленим пакетом документів.

Подати їх наразі можна очно, надіслати звичайною або ж електронною поштою. Втім, регулятор працює над вдосконаленням процесу.

“До кінця року можна буде подаватися на ліцензію на спеціальному порталі, без участі людини, без комунікації з кимось, хто може прийняти або ж відмовити. Ви просто додаєте необхідні документи і чекаєте 15 днів. Якщо все добре, ліцензія видається автоматом”, – розповіла заступниця міністра.

Плата для провайдерів послуг складає 60 тис. євро разово та 12 тис. євро щороку. Провайдер повинен бути зареєстрований в Україні. Гендиректор, власники та бенефіціари компанії повинні мати бездоганну репутацію і не можуть бути громадянами Росії чи Білорусі.

Ліцензія B2B на надання послуг у сфері азартних ігор видається тільки одному суб’єкту господарювання. Вона не поширюється на афілійовані компанії або компанії групи і не дозволяє субліцензування третім особам.

Наразі заявку на ліцензію в середньому розглядають від двох до п’яти місяців.

Скільки податків платити

Щодо податків, у провайдерів є дві опції. Перша – сплачувати податки за загальною системою – податок на прибуток у 18%, ПДВ у 20% на більшість послуг, що надаються в Україні і 15% від суми виплат нерезидентам за послуги або роялті.

Друга – увійти у вільну економічну зону для технологічних компаній. За правилами таких зон, компанії, які не сплачують дивіденди, можуть взагалі не платити податок на прибуток. Якщо ж дивіденди сплачують, ставка становитиме 9%. Також пропонується вигідніший зарплатний податок у 10%.

“Тож у порівнянні з загальною системою, це в п’ять разів менше”, – уточнила Денікеєва.

Моніторинг та умови роботи на ринку

Провайдерів послуг B2B не будуть зобов’язувати під’єднуватися до ДСОМ.

“Ви не маєте нічого моніторити та повідомляти про результати органам влади”, – сказала заступниця міністра.

При цьому є вимога працювати з операторами за контрактом, копію якого необхідно надіслати регулятору.

“Нам потрібно підтвердження бездоганної репутації вашого клієнта, а також підтвердження того, що ваш клієнт не є громадянином Росії чи Білорусі. Також нам потрібно підтвердження того, що клієнт оплачує ваші послуги. В принципі, достатньо простої виписки з банківського рахунку клієнта”, – пояснила посадовиця.

За її словами для провайдерів послуг B2B передбачено аж п’ять переваг.

“Перша – це низька вартість ліцензії. Друга – нижчі податки. Третя перевага – ви не зобов’язані під’єднуватися до ДСОМ. Четверта – ви взагалі не зобов’язані нічого моніторити. П’ята – вам потрібна одна ліцензія на надання усіх послуг”, – зазначила Денікеєва.

Нагадаємо, також Денікеєва розповіла про політику регулятора щодо гральної реклами.