Все про гральний бізнес України та світу
21+
Тенденція до інтеграції беттінгу та спорту – очевидна реальність. Це добре чи погано?
Майже щодня Брюс МакКіннон створює карикатури для Chronicle-Herald. Вони не менш інформативні, ніж статті, та висвітлюють парадокси сьогодення, які помічає допитливий мозок Брюса. Та картинка, на яку ми звернули увагу – про дедалі більш тісний зв’язок між вболіванням за улюблені спортивні команди та ставками на спорт.
Зображення з сайту saltwire
Про те, що жодна серйозна гра у світі не обходиться без уваги букмекерів, без рекламних вставок операторів ставок, без спонсорів-букмекерів і такого іншого. Це справді тренд, і доволі суперечливий з точки зору суспільства. Але абсолютно однозначний з точки зору спортсменів, спортивних клубів та спортивних менеджерів. Давайте про це поговоримо.
Ми насправді не про весь світ, а про цивілізовану його частину, де живуть прихильники демократії. З авторитарними режимами все просто: там або робити ставки не можна, бо це – злочин з точки зору релігії чи державної ідеології, або гемблінг – державна монополія чи контрольований державою кримінал. Де немає ринку, нема й про що говорити. У демократіях питання спорідненості спорту та гемблінгу має паритетність, таку собі нестійку рівновагу між прихильниками та хейтерами. З одного боку доступність реклами гемблінгу породжує зацікавленість підлітків та продукує лудоманів, з іншого – дає людям можливість відрізнити легальних операторів від нелегальних та є одним з проявів свободи слова, на яку розраховують всі бізнеси, гемблінгові зокрема. З одного боку заборона реклами гемблінгу могла б знизити популярність азарту, що всюди зростає, з іншого – вона гратиме на переток клієнтів легального азарту до нелегалів. Отже, у кожної концепції – “за рекламу азарту” та “проти реклами” є свої прихильники, а в демократичних суспільствах відсутність консенсусу зазвичай вберігає від радикальних рішень.
Зараз баланс трохи викривили політики-популісти, які допомагають “затягувати” законодавчі коридори для гемблінгового бізнесу, проте цей баланс відновиться, щойно значна частина клієнтів перейде до нелегалів, а отже позбавить держави податків, значно погіршить статистику лудоманії та криміногенну ситуацію.
З точки зору спортсменів пов’язаність гемблінгу та власне спорту – все ж швидше ресурс, ніж загроза. Хоч подекуди зірки спорту виступають проти ставок, переважна більшість спортивного ком’юніті розуміє, що саме реклама та інші інвестиції букмекерів забезпечують функціонування спортивного ринку. Внески букмекерів відкривають значні фінансові можливості для спортсменів, команд, клубів, змагань, а їх кампанії соціальної відповідальності забезпечують розвиток спорту та його популяризацію серед молоді зокрема.
Отже, це факт, що значна кількість вболівальників виявляє свою прихильність улюбленому спорту саме через ставки. І саме їх ставки врешті-решт фінансують існування та розвиток спорту – звісно, якщо вони роблять їх у ліцензованих букмекерів. І що держава отримує свій зиск – звісно, знову ж таки, якщо букмекери легальні. І що сама можливість зробити ставку є “грою навколо гри”, що стимулює популярність спорту та залишає його у зоні уваги глядачів. І що в демократичних суспільствах завжди будуть ті, хто підтримує якісь процеси й ті, хто виступає проти них. І в обох сторін будуть вагомі аргументи. Але врешті-решт, за логікою справедливості, має перемогти концепція, за якої обидві сторони досягнуть компромісу. Це якщо вірити у справедливість.
Хоча нам посеред найбільш несправедливої війни іноді важко у неї продовжувати вірити. І ми у GamingPost дуже хочемо, щоб якомога швидше проблема російської навали пішла у історію та ми знову думали б про розвиток, а не виживання країни та дискутували би, чи рекламувати послуги букмекерів чи ні. Як прийнято в українців, запекло й затято).
Автор: Сергій Гінзбург
Що штучний інтелект знає про український гемблінг?
