fbpx "Жоден бізнесмен не хоче працювати навмання, всі хочуть платити податки й спати спокійно", - Ігор Макієвський | Gamingpost.net
Перший в Україні GAMBLING FORUM! Вакансії, обладнання, подробиці легалізації вже обговорюють ТУТ Gesture 7 Created with Sketch.

"Жоден бізнесмен не хоче працювати навмання, всі хочуть платити податки й спати спокійно", - Ігор Макієвський


Голова Всеукраїнського об'єднання роботодавців галузі відпочинку і розваг Ігор Макієвський в ексклюзивному інтерв'ю порталу "Коментарі" розповів про головну мету легалізації грального бізнесу в Україні, пояснив, чим загрожує зайва зарегульованість азартного ринку і розповів, чому українським законодавцям варто брати приклад з Грузії та Білорусі.
  • 2020-09-16 16:54:04
  • 265
"Жоден бізнесмен не хоче працювати навмання, всі хочуть платити податки й спати спокійно", - Ігор Макієвський

Уже в понеділок законопроєкт №2285-д "Про державне регулювання діяльності, що стосується організації та проведення азартних ігор" повинен бути винесений на голосування в другому читанні у Верховній Раді. Над тим, щоб цей документ став ідеальною формулою легалізації грального бізнесу в Україні, більше пів року працювала велика група експертів, політиків і гравців азартного ринку. Експертну групу представляв і герой нашого інтерв'ю Ігор Макієвський, який не з чуток знає про всі переваги розробленого законопроєкту і його недоліки, які можуть звести нанівець роботу багатьох людей.

"Відбудеться легалізація бізнесу, який, насправді нікуди не подівся з 2009 року"

- Ігоре, ви очолюєте Всеукраїнське об'єднання організацій роботодавців індустрії відпочинку і розваг. Розкажіть про неї докладніше.

- Наша організація була створена понад 14 років тому після того, як у 2005 році держава ввела ліцензування грального бізнесу. Оскільки це було зроблено не зовсім коректно, з'явилася необхідність якимось чином відстоювати інтереси бізнесу цивілізованим способом. Частина підприємців індустрії розваг знайшла прийнятною саме таку формулу - об'єднання організації роботодавців. Зрозуміло, що, коли у 2009 році гральний бізнес був заборонений офіційно, це природним чином позначилося на роботі нашого об'єднання. Але, все-таки ми підтримуємо цей рух і зараз беремо активну участь в розробці законопроєкту про легалізацію грального бізнесу в Україні.

- Наскільки активна ваша участь в розробці законопроєкту 2285-д, яку роль ви відігравали в процесі?

- Це робота поряд з представниками інших профільних громадських організацій. Ми беремо участь в робочій групі при комітеті Данила Гетьманцева (голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, - ред.), який є профільним при розробці та підготовці законопроєкту про легалізацію. Мова про безпосередню та активну участь в обговоренні документа.

- У разі прийняття цього законопроєкту, як буде працювати ринок грального бізнесу? Позначте основні моменти.

- Якщо говорити про позитивні сторони, то, фактично, відбудеться легалізація бізнесу, який, насправді нікуди не подівся з 2009 року і знаходиться в тіні весь цей час. Це проблема і ми розраховуємо, що владі вистачить і сміливості, і політичної волі, щоб цей бізнес легалізувати. Як буде працювати? За цивілізованими, ми сподіваємося, правилам, над якими ми зараз працюємо і які будуть прописані в законопроєкті. Ще один плюс - фактично легалізуються всі види грального бізнесу, які, на сьогодні, є в Україні.

- У тій редакції, з урахуванням тих поправок, які вже пройдені, які основні недоліки ви вбачаєте в законопроєкті №2285-д?

- Головний недолік в тому, що законопроєкт надмірно зарегульований. Що мається на увазі. У світі, виходячи з практики, є кілька підходів до регулювання грального бізнесу. Наприклад, в країнах, де існує кілька ліцензійних, патентних платежів високої вартості, оператор надає фіксовані виплати в місцеві бюджети. І при цьому звільняється від інших податків. Така модель реалізована, наприклад, в Грузії.

Інша модель передбачає наявність системи онлайн-моніторингу валового ігрового доходу в гральному бізнесі та цей дохід оподатковується. Дана модель існує, наприклад, в Білорусі. Обидві моделі мають право на життя, але в українському варіанті спробували об'єднати їх в одну. Тобто ми отримуємо дуже високу вартість як на вид діяльності, так і на ліцензії, крім якої законодавець планує ввести систему онлайн-моніторингу і стягувати податок з доходу. Це додаткове фінансове навантаження. Додайте до цього й інші складності, на кшталт жорстких обмежень по локації розміщення об'єктів грального бізнесу.

У підсумку депутати профільного комітету визнали, що регуляції занадто жорсткі та потрібно продумувати якісь послаблення, щоб законопроєкт був дійсно прийнятний з точки зору бізнесу і фінансових платежів, щоб він мав максимальний ефект.

- То яка ж основна мета все цієї роботи?

- По суті справи законодавець і бізнес намацують одне і теж. Депутати визнають, що гральний бізнес потрібно легалізувати, але при цьому легалізувати в певному обмеженому форматі. І це поєднання двох принципів зараз обговорюється та опрацьовується, щоб в результаті всі зацікавлені сторони отримали максимальний ефект. Тобто щоб держава, з одного боку, отримала максимальні платежі в бюджет, а з іншого - щоб цей бізнес пішов від формату, в якому він працював до недавнього часу. Водночас оператори ринку повинні отримати максимально прозорі та підйомні умови. Нарешті, якісні послуги повинні отримувати й споживачі. Вони повинні бути всебічно захищені від якихось недобросовісних операторів.

- У чому полягає небезпека українського підходу?

- Простими словами, завдання законопроєкту - досягти максимального економічного ефекту, забезпечити максимальні надходження до бюджету. Якщо занадто сильно затиснути й зарегулювати бізнес, то надходження будуть мінімальні та сенс легалізації загубиться.

Повний текст інтерв'ю можна знайти на офіційному сайті Comments.ua.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
Більше матеріалів