Місце лотерейного питання в суспільстві останнім часом занадто політизоване. Лотерейна діяльність є нормальним суспільним явищем, яке характеризується тим, що громадяни віддають, можна так сказати, «зайві кошти», які звичайно є в кожному бюджеті, які маються для того, щоб вони акумулювалися операторами і спрямовувалися на, як всьому світі прийнято, на соціальні потреби.
Наприклад, на потреби спорту значною мірою, потреби медицини, потреби мистецтва. Ми маємо багато прикладів, значною мірою це поширено в Європі, Північній Америці, коли гроші майже повністю, які залишаються після виплати, виграшів учасникам лотерей (гравцям лотерей), спрямовуються на суспільно-корисні потреби.
Така практика складається і в Україні, де на ринку працюють декілька операторів, які мають відповідні ліцензії - кошти від лотереї, які залишаються після виплати виграшів, спрямовуються на потреби спорту, зокрема за такі кошти були побудовані: Республіканський стадіон, Палац Спорту, готель Русь, готель Братислава, в райцентрі Богуслав - Льодовий стадіон «Льодограй», який використовується не тільки для підготовки майстрів спорту, але для участі в льодових змаганнях дітвори та юнаків, за доступною фінансовою політикою, навідь для райцентра України. Підтримується «Льодограй» одним із операторів лотерейного бізнесу, який працює на ринку вже багато десятиліть, крім того, маємо факти того, що легальний лотерейний бізнес підтримує кінофестиваль "Молодість", а також здійснює витрати на соціальні проекти підтримки дітей з вадами розвитку.
Якщо говорити в частині питання, чи не перевищує шкода від лотерейної діяльності суспільної користі, можна навести таке порівняння, що лотереї не шкідливіше ніж гра в більярд, яка також не є гральним бізнесом і не заборонена в Україні. Так, існує Закон "Про заборону грального бізнесу", куди віднесені види діяльності, такі як: букмекерство, наперстки різноманітні, але лотерейний бізнес, а саме виключно державні лотереї - дозволені в Україні, не є гральним бізнесом і що до нього, існує окремий Закон.
Шкода існує тільки від нелегального грального бізнесу, від якого і страждають люди, ми їх називаємо "ігромани", або медичним терміном "лудомани". В державних лотереях цього не трапляється, оскільки гравець отримує чек, відповідний документ про те, що він придбав білет державної лотереї, має право на виграш і цей виграш буде обов'язково йому сплачений. В державних лотереях відсутні такі факти, окремі ЗМІ висвітлюють, що люди продають все майно для того, щоб відігратися в рулетку, або ще якісь види.
Немає рулетки в легальній лотерейній діяльності і тому шкоди від державних лотерей звичайно немає - є суспільна користь в тому, що сплачуються податки до державного бюджету, до речі, доходи лотерейних компаній обкладаються за окремою ставкою, сплачують, як податкові агенти, кошти із виграшів самих гравців, а це також значні суми. Наприклад, у 2014 році провідна компанія внутрішнього ринку стала найбільшим платником військового збору серед усіх юридичних осіб. Так що говорити про шкоду державних лотерей некоректно. Говорити про шкоду забороненого грального бізнесу - так, тому що там, кошти йдуть не на державні потреби, не на доходи державного бюджету, а в кишені корупціонерів.
Говорячи про нормативно-правову базу, яка існує в сфері лотерейної діяльності, можна зазначити, що наразі існують два основні законодавчі акти, це Закон України "Про заборону грального бізнесу" 2009 року і Закон України "Про державні лотереї в Україні" 2012 року. Тобто, на підставі цих двох законів працюють оператори державних лотерей.
Щодо грального бізнесу, у нас дозволені виключно державні лотереї, які проводяться виключно операторами, які мають ліцензію Міністерства фінансів у цій сфері. Проте у зв'язку з прийняттям закону у 2012 році, база підзаконних нормативно-правових актів значною мірою відстає від потреби.
Так уже протягом майже 5 років повинен був прийнятим нормативно-правовий акт «ліцензійні умови», провадження лотерейної діяльності, без якого практично неможливо ні видати ліцензію, ні перевірити відповідність оператора державних лотерей висунутим законом умовам. Цей підзаконний акт необхідний, але протягом 5 років його так і не існує. Існує порядок контролю за діяльністю лотерейних операторів, затверджений наказом, тобто підзаконним 8-юактом, а зараз, вже вийшов зовсім інший закон у цій сфері і здійснення контролю за операторами державних лотерей, повинно відбуватися відповідно до закону, а не відповідно до підзаконного нормативно-правового акту. Повинні бути затверджені критерії визначення ризиків від господарської діяльності у сфері державних лотерей, тобто значною мірою нормативна база не просто відстає - відсутня підзаконна нормативно-правова база і це компетенція Міністерства фінансів і відповідно Кабінету Міністрів, які повинні затвердити необхідні нормативно-правові акти.
Деякі ЗМІ розповсюджують відомості про те, що оператори державних лотерей зараз працюють без ліцензій, такі відомості певний час надходили від Міністерства внутрішніх справ, але це не відповідає дійсності.
Відповідно до прикінцевих положень Закону "Про державні лотереї в Україні" - ліцензії, які видані були Міністерством фінансів і термін дії яких хоча і закінчився, проте вони продовжують діяти до того часу, поки Кабінет Міністрів, як орган виконавчої влади прийме необхідні підзаконні акти. До того часу поки не буде видано Кабінетом Міністрів ліцензійних умов здійснення лотереї діяльності і поки не будуть отримані відповідно до нових ліцензійних умов нові ліцензії - продовжують діяти ліцензії, що були видані Кабінетом Міністрів до 2012 року. Так що, діяльність операторів державних лотерей, які отримали такі ліцензії до прийняття закону є повністю законною.
Говорячи про те, що протягом п'яти років не було і немає досі ліцензійних умов і що вони нарешті оприлюднені Міністерством фінансів, як уповноваженим органом, на власному офіційному веб-сайті і говорячи також про те, що ці ліцензійні умови, щось змінять на лотерейному ринку, хочу сказати таке, що на мою думку, від того проекту, що розміщений на сайті Мінфіну, поки що нічого не зміниться, тому що проект потребує значного доопрацювання, він містить багато недолугих норм. Зазначений проект складається з двох частин, сама "постанова", яка запроваджує дуже велику плату за ліцензію і, власне, "ліцензійні умови". Ліцензійні умови складаються з 95 пунктів по 60 із них у мене є зауваження і пропозиції. Заінтересовані суб'єкти ринку лотерей, також мають дуже багато претензій до зазначеного документу.
Цим проектом, Міністерство фінансів хоче підмінити в значній частині норми закону, можливо, кажуть деякі, для легалізації "одноруких бандитів", також проект постанови ліцензійних умов містить багато таких норм, які дають підстави стверджувати те, що спеціалісти Міністерства фінансів, зокрема юристи та профільний підрозділ, який займається ліцензуванням цієї діяльності і контролем у сфері лотерейної діяльності, взагалі не були задіяні при підготовці зазначеного проекту.
Можна розцінювати проект, як хаотичне накопичення окремих норм, немає цілісної структури, яка передбачена для ліцензійних умов і міститься в ідентичних постановах Кабінету Міністрів, щодо інших видів діяльності. В проекті міститься декілька антиконституційних норм і таких норм, які суперечать діючому законодавству.
Зокрема, надається перевага структурам, які мають державну форму власності, а саме державним банкам; визначається що вводяться додаткові засоби і заходи контролю, які не передбачені законом; вводяться додаткові дозвільні документи, які не передбачені законом в сфері лотерейного бізнесу, це так званий "дозвіл на долучення документів до ліцензійної справи"; передбачається здійснення контролю прямо забороненого закону, наприклад, закон забороняє контролювати розповсюджувачів державних лотерей, тобто ті точки продажів, де продаються лотерейні квитки, а в проекті ліцензійних умов передбачено, що повноваження Мінфіну, в частині здійснення контролю, також за діяльністю точок розповсюдження; передбачається покладання контрольних повноважень на органи державної влади, які таких повноважень не мають за законом, а саме на Державне казначейство, але у казначейства немає таких. Все це створюється з метою витіснення з ринку деяких операторів державних лотерей - до ліцензійних умов впроваджені норми, щодо санкційних обмежень, передбачених законом про санкції, яким взагалі не місце в ліцензійних умовах і ці норми є спробою обмежити ринок державних лотерей і повністю його монополізувати на користь однієї із компаній, що недопустимо. Таким чином Міністерство фінансів хоче витіснити з ринку компанії із значним стажем роботи в цій сфері, значним досвідом, які є членами європейських асоціацій.
Щодо антимонопольного комітету, у зв'язку з тим, що останнім часом склалася така ситуація на ринку державних лотерей, що ринок монополізується під одну із компаній операторів державних лотерей, Антимонопольний комітет зацікавився цим питанням і в червні 2017 року почав дослідження ринку державних лотерей, для того щоб з'ясувати, чи є спроби монополізувати цей ринок і чи не монополізований цей ринок в силу того, що на деякі компанії операторів державних лотерей безпідставно накладені економічні санкції.
І тому у Міністерства фінансів зараз є єдиний вихід із ситуації - це суттєве доопрацювання проекту ліцензійних умов, врахування зауважень всіх державних органів, які були надіслані до Міністерства фінансів, врахування зауважень суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, після цього нове оприлюднення проекту ліцензійних умов, отримання позитивного висновку Міністерства юстиції, Державної регуляторної служби і тільки після цього надіслання цього проекту до Кабінету міністрів для прийняття, але доопрацювання повинно бути дуже суттєвим - проект повинен змінитися кардинально.
Можна передбачити, що Міністерство фінансів і Кабінет Міністрів можуть відійти від такої правомірної схеми, але будемо сподіватись на здоровий глузд, який повинен перемогти, для того, щоб у суспільстві i в державному бюджеті була залатана не дуже велика, але і не дуже мала дірочка, яку можуть покрити доходи від лотерейної діяльності, якщо суб'єкти лотерейного бізнесу працюватимуть в білому правовому полі.
Проектом Постанови Міністерства фінансів, передбачені нові розміри сплати за ліцензію, можна детально зупинитися на них, тому що цими розмірами, може взагалі бути придушений лотерейний бізнес. На відміну від розміру плати за ліцензію щодо всіх інших видів господарської діяльності, яка становить наразі 1680 грн, Міністерство фінансів передбачило розмір плати за ліцензію в сфері державних лотерей гігантські кошти. Крім того, Законом визначено, що плата за отримання ліцензії є разовою, а Міністерство фінансів планує зробити її не тільки не разовою, а ще й такою, яка складається з трьох частин, а саме,
- спершу повинна здійснитися гарантійна оплата в розмірі ста тисяч розмірів доходів для працездатної особи, а зараз це становить 168 400 000 грн - це тільки гарантійна плата за те, щоб подати документи до Міністерства фінансів з метою отримання ліцензії. Який суб'єкт господарювання, може собі дозволити сплатити такі кошти?
- Потім передбачено проектом постанови сплата іще 168 млн за отримання ліцензії, причому норми про повернення гарантійного оплати Проект постанови не містить. Можливо це помилка, але мови про повернення гарантійної оплати немає.
- Третя складова плати за ліцензії це не постійна складова, яка повинна сплачуватися кожен рік за точки розповсюдження державних лотерей. Закон говорить, що у оператора державних лотерей повинно бути в Україні не менше п'яти тисяч точок розповсюдження державних лотерей і от за кожну таку точку необхідно сплатити 100 розмірів доходів для працездатної особи, тобто 100 * 1680 * 5000 точок, то отримаємо приблизно 800 млн гривень щорічно, які повинен сплатити оператор державних лотерей і це до початку ведення грального бізнесу. Загальна сума, яку повинен сплатити оператор для отримання ліцензії, або кандидат, який хоче отримати ліцензію на ведення діяльності у сфері державних лотерей перевищує 1 млрд грн.
Таким чином, можна говорити про те, що це є одним із засобів і способів монополізації ринку державних лотерей, тому що таку суму, не те що середній бізнес не може собі дозволити, навіть досить крупний бізнес не може дозволити собі сплатити цю суму до початку ведення господарської діяльності.
Говорячи, про таку складову ліцензійних умов, як регулювання питання, так званих, "одноруких бандитів", які поширюються під виглядом державних лотерей у нелегальному гральному бізнесі - ліцензійні умови, в редакції, яка опублікована міністерством фінансів, взагалі упустили цей момент. Внаслідок цього виникає невизначеність в лотерейному бізнесі, і є можливість просунути гральні автомати під виглядом державних лотерей, оскільки вимог до гральних автоматів ліцензійні умови не передбачають. І це є загрозою… В цьому питанні також необхідно доопрацювати ліцензійні умови. Зараз це питання ніяк не висвітлене в проекті ліцензійних умов - це є недоліком.
Говорячи про соціальну складову лотерей, в частині спонсорування спортивних заходів, спортивних об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури, медицини та культури, можна говорити про необхідність поширення досвіду цивілізованих, в плані лотерейного бізнесу, країн Європи, Америки, Азії і поширення цього досвіду на Україну і з цією метою - введення до компетенції Мінмолодьспорту питання, щодо розпорядження коштами, які надходять від державних лотерей до державного бюджету.
Зараз цими питаннями опікується Міністерство фінансів, як фіскальний орган який забезпечує контроль у сфері проведення державних лотерей, діяльності державних операторів, акумулювання і також витрачання цих коштів, але ці питання більш відносяться до Міністерства молоді та спорту, тому що об'єкти спортивного господарства, які забезпечують потреби молоді, сім'ї, культурного розвитку суспільства є компетенцією цього Міністерства і можливо, в тому числі шляхом прийняття змін до закону про державні лотереї, поширити компетенцію мінмолодьспорту на питання витрачання коштів, які надходять від державних лотерей. Це буде не тільки підтримкою для відповідних сфер суспільного розвитку, але буде також і поширенням практики, яка склалася в Європі і Північній Америці, а також Японії протягом тривалого часу. Згадуючи про об'єкти, які побудовані від лотерейної діяльності, можна також нагадати, про Сіднейську оперу, будівля є визначною пам'яткою в Австралії, вона також збудована за кошти від проведення лотерей. І обмежуватися на теренах України компетенцією виключно Мінфіну було б недоцільним, доцільно було б залучити до цих питань Міністерство сім'ї молоді та спорту.
