Навколо азартного бізнесу зараз чимало шуму і маніпуляцій – завдяки таким кампаніям деякі люди прагнуть ще більше збагатитися. А під час заборони рекламування для легальних операторів нелегали активно просувають свої послуги
Ці та інші думки очільник КРАІЛ Іван Рудий озвучив в інтерв’ю Аліні Доротюк. Пропонуємо підбірку цитат очільника грального регулятора.

“(Інформація про те, що люди в чотири рази більше програли в азартні ігри, ніж задонатили на ЗСУ) – це просто вкид. Не знаю, хто б міг це порахувати, починаючи від витрачених грошей на гру. Де людина грала – у нелегальних операторів, яких бачить податкова, чи у нелегальних, яких ніхто не бачить. І знову ж таки, чому тоді ніхто не рахує, скільки людина витратила на ресторани, на кіно, на свій одяг. Що це за порівняння? Це неправдива інформація. Це певні способи маніпулювання. Дуже багато шуму піднялося навколо грального бізнесу через (начебто високий рівень гральної залежності у…, – ред.) ЗСУ. Гральний бізнес – все окей, але в ЗСУ грають. Давайте привернемо увагу. Зараз все, що стосується ЗСУ, привертає увагу. І дуже круто чуваки, які хочуть зробити певні маніпуляції, щоб ще більш збагатитись, такими інструментами це роблять”
“Забороняти рекламу грального бізнесу, з точки зору економіки, неправильно. Якщо ти щось забороняєш, особливо в нашій країні, воно не зникає. Воно продовжує функціонувати, просто напряму в якісь дві, три, чотири кишені в обхід податків і законного поля”.
“Реклама на банерах – сектор економіки, який працює. Є робочі руки, є податки (…) Коли ти розвішуєш зовнішню рекламу, це більш іміджева історія. (…) Ймовірність, що людина щось купить, десь 2%. І коли потім у телеграм-каналах потужних блогерів, ломів вона бачить посилання, переходить і вже грає. Тут вже лідогенерація йде 90-95%. Оце зло. Так чому ми про це зло не говоримо, але (говоримо) про ефемерного біса у вигляді зовнішньої реклами?”
“Зараз є купа механізмів обмежити себе від гри. Починаючи від того, щоб просто не грати, закінчуючи внесенням в Реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, і тоді не пустять у жодне легальне казино. Але якщо людина сама не розуміє, що в неї біда, скільки не прибирай реклами, скільки не ховай всі нагадування, наприклад, про алкоголь, вона знає, де його випити”
“Чому не можна робити казино, ближче ніж 500 метрів від закладів дитячої освіти? Дитина буде йти, бачити гральний зал, і стане залежною? А чому натомість дитині не пояснювати, що таке азартні ігри? Я все життя валився в карти на гроші, всі ми грали, нам ніхто не пояснював, що це азартна гра. Людині виповнюється 21 рік, і її можна легко обробляти. Я от знайшов час, читаю лекції студентам (…) Ми наразі думаємо, як заборонити, але, можливо, краще навчати, як екологічно цим користуватися?”
“От після петиції почали говорити, що в ЗСУ грають, потрібні зміни до законодавства, суспільство все це підтримало. Зміни до законодавства, які пропихнули, нічого не запропонували для вирішення проблеми, але ще більше розширили схему, як можна більше заробити, якщо ще більше монополізувати те, на що зараз монополія”
“Легальному ринку заборонили рекламуватися, реклами немає. Нелегали як рекламувалися, так і продовжують. Той самий блогер, який розуміє, що він зараз буде рекламувати російське казино, йому гроші не пахнуть, і він це робить. Чому я проти блогерів? Наприклад, дитина бачить рекламу бренду взуття, вона навряд чи його купить, а якщо побачить цю рекламу від свого кумира, це подіє. Бо ці люди впливають на думку. (…) Вони приймають рекламу від нелегальних операторів, бо легальним заборонили, а свій бізнес підтримати потрібно. Укладають угоду з сумлінням. Так само, як на місці закритого легального казино відкриється нелегальний заклад”
“Якщо за кордоном гемблінг об’єднався і встановив однакові правила, у нас всі прагнуть домовитися. Кожен хотів податковий закон 2713-д, але кожен хотів його трохи по-своєму змінити. І поки розбіглися вирішувати питання по кабінетах, закон поховали, бо всім не догодиш. Ніхто не погодився на однакові правила для всіх”
“Весь спорт зараз живе за рахунок гемблінгу, як і у світі. У нас всі футбольні, хокейні, боксерські асоціації під егідою гембли. Так само з купою донатів (…) Але я проти того, коли люди роблять свої мільйонні телеграм-канали, а потім запускають агресивний маркетинг, в який просто без розбору ти тицьнеш, і вже потрапляєш на сайт. І це може бути будь-хто, навіть дитина”
“Люди не знають статистики по лотереях і кількості (придбаних білетів). Єдине, що знають, що вони не заборонені законом. Але у світі це така сама азартна гра. (…) Зараз ти зайдеш на МСЛ, там ставки на спорт, ті самі слоти, але це лотерея. І люди не платять податки, у них немає проблем з рекламою, їм можна все. Так було виписано у нас в законі. В ці лотереї грають і діти. Не дивує, чому питання, яка погана ігорка, піднімають люди, в яких інтерес до лотерей? Якщо до 2020 року всі лотерейщики в нас заробляли, потім кажуть: “а тепер буде гральний бізнес”, і вони розуміють: все, тепер ми не заробляємо, а будуть заробляти живі казино. Тому треба сказати, що казино треба закрити, бо це азартні ігри”
“У нас під приватизацію йде готель “Козацький”, готель “Україна”, я дуже довго бився, і напередодні того, як могла бути інвест-ліцензія – інвестиційний проєкт під час війни! – викидають законопроєкт, і всі інвестори кажуть, у вас тут незрозуміло що коїться на законодавчому рівні, ми почекаємо. Законопроєкт розробили, щоб розпустити колегіальний орган, створити кишеньковий, і ще більше узаконити, дати монополію лотереям. Хоча поданий він так, щоб типу допомогти зняти залежність в ЗСУ”